Еколого-освітня діяльність

Еколого-освітня діяльність

Діяльність пов'язана з екологічним вихованням та просвітою була розпочата робітниками парку, працівниками наукового відділу, у 2005 році. У 2008 році створено окремий відділ рекреації, пропаганди та екоосвіти.

Екопросвітницька робота є багатонаправленим видом діяльності, яка потребує докладання зусиль в багатьох різних напрямках. По-перше, це видавництво інформаційних матеріалів, інформаційних щитів, проектування макетів та видавництво буклетів. Співробітники відділу екологічної освіти працюють над підготовкою популяризаційних статей у різних видавництвах, на сторінках газет та у мережі Інтернет.

Іншою важливою складовою еколого-освітньої діяльності є робота з громадськістю при безпосередньому контакті. Насамперед це проведення екскурсій по території парку. Екскурсії з добре підготовленими екскурсоводами, які можуть дати відчути природу, має велике значення для формування всіх компонентів відношення до природи: емоційного, пізнавального, практичного та вчинкового. Існуючі екологічні стежки розроблені спеціально для еколого-просвітницької діяльності.

Важливою складовою є робота з волонтерами – групами людей, що на добровільних засадах надають допомогу Національному парку у природоохоронній діяльності. Особливо активною така робота є у літній період. Просвіта за рахунок співпраці з іншими організаціями,  молоддю, студентами на практиках є важливою ланкою в охороні природи.

Проведення конкурсів за природною тематикою для дітей району – ще один зі способів пропаганди та екоосвіти. У 2008 році було проведено подібний конкурс під назвою «Дивний світ тварин», в якому участь прийняли 58 дітей різного віку та 20 вчителів з 12 освітніх закладів Зміївського району. У 2009 році було проведено конкурс для більш станшої категорії населення - «Вода — дзеркало природи».

Окремим пунктом діяльності є приймання на своїй території таборів, присвячених вихованню молодих природоохоронників в Дружинах з охорони природи. Школи молодого природоохоронника (дружинника) проводилися на територій парку у серпні 2007, 2008 та 2011 років.

 

Спілкування зі світом природи

Ми часто використовуємо вираз «спілкування з природою». Воно завжди несе позитивне емоційне забарвлення, висловлює встановлення особливих психологічних відношень між людиною та світом природи.

Спілкування – за визначенням двосторонній процес, а це означає, що коли використовується дане словосполучення, ми хочемо підкреслити можливість людини сприймати й розуміти деякі сигнали зі світу природи, а також можливість самої людини висловлювати свої почуття та думки способом, який є відкритим розумінню інших видів живих творінь.

«Спілкування» традиційно асоціюється з міжлюдськими контактами, та, з цієї точки зору, використання такого поняття по відношенню до взаємозв’язку людини зі світом природи виглядає некоректно. Але філософ М.С. Каган показує, що існує й такий вид спілкування, як «символічне спілкування». Зазначимо, що необхідною умовою спілкування з тваринами та рослинами чи лісом й морем є наділення їх властивостями партнера, тобто суб'єкта.

«Людина спроможна зав'язувати взаємини, які є подібні його взаєминам з справжніми суб'єктами... Такого роду спілкування з ілюзорними суб'єктами кожного дня здійснюється кожним з нас…». Спілкування з природою повністю відповідає процесу, який назвав М.С. Каган «спілкування заради спілкування». Це так звані «дружні контакти», які мають метою сам процес душевного зближення. Таке спілкування покликано знімати психічне навантаження, що й відбувається при взаємодії зі світом природи.

«Гуманістичний досвід спілкування з природою розвиває здібності до турботи й єднання. Люди, як високо соціальні тварини, потребують цих прив’язаностей... Людські створіння прагнуть дружніх взаємин. Емоційний зв’язок з іншими живими створіннями може задовольнити цю потребу та посилити нашу можливість спрямовувати ці емоції на інших... Виникає етика, яка спрямовує людей на мінімізацію негативу для інших створінь».

Здібності кожної людини спілкуватися з тваринами та рослинами забезпечує формування важливої умови охорони природи – вміщення всіх живих творінь у сферу дії етичних норм.

Здібність сприймати тварини й рослини у ролі партнерів у процесі спілкування, тобто в ролі повноправних суб’єктів, є найважливішою часткою у формуванні гуманного відношення людей до світу природи в цілому.

Багато з педагогів традиційно ввавжає, що відношення до природи формуються якось «само по собі» в прцесі засвоєння екологічних знань. На справді, суха інформація. У більшості випадків, не спроможна спонукати до усвідомлення та дії. Для цього необхідно використовувати спеціальні методики.

Коли формують відношення до природи, необхідно враховувати, що процес розвитку цього відношення пов’язано зі змінами, які торкають емоційну, пізнавальну сфери людини, торкаються практичної діяльності, що вони здійснюють, й, найголовніше, вчинків, які роблять.


Ви їдете до НПП «Гомільшанські ліси» з метою:

Еколого-освітня діяльність

Авторизация